В цветах сокрылась птица-лира, которая не вертихвостка... Она поёт, вгоняя в краску, она чирикает, разделяя, постыжая все речи единства... Она есть язва нашего общества, потому что Тертулл не зря нарёк Павла именно так: "Это Пест!" То есть клоп-таракан-грызун... И правда, что по павловым пятам всегда шёл мятеж, разделение, шум! Так и горбатого нищего однажды забили, сказав: "Это Демон!" И вбивали в его горб осиновый КОЛ. И обнаружили там ... ПУХ лебяжий, тот самый, лучший, что на одежды идущих в глубокий, космический вояж. О , Пресвятая Блажь...
Прочитано 10632 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
