Простила ближньому.
Кров цебенить...
А ближній пащекує чорнорото.
Пірнає в балку Зла буттєва нить...
В кінці стезі – Аїдове болото.
Ластатий Радамант, Мінос, Еак
Вестимуть радо в мочарі сірчані.
Пустили прихвосня-сича крізь мак,
Пугукає: «Прощай усіх… за чаєм»…
Зело сумир`я в зародку топчу.
Я – ласий шмат на зуби Евринома.
Щодня від мене син поуки чув:
«Негідників жени за двері дому…
У давнину запроданців, убивць
Труїли соком з кореня цикути…
Із твердолобими не їж кислиць,
Щоб у м"якому ліжечку заснути».
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Над Россией моей зима . - Николай Зимин Над Россией моей зима ,
Что когда – то свела с тобою .
Та зима , что от бурь и зла
Укрывала сердца любовью ...
Помолись обо мне , мой друг ,
На мою , на свою удачу .
Верю , знаю , поможет Бог .
Почему же тогда я плачу ?..
